Шкільна бібліотека КЗ "ВЛ №2"
середа, 12 лютого 2025 р.
понеділок, 4 березня 2024 р.
Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
Команда Українського інституту книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р., що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня). Тиждень поезії в Україні відбудеться вперше, це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.
Тема тижня поезії 2024 – ДІМ.
Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині ми використали фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка. Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.
«Український інститут книги постійно наголошує на важливості культури й літератури для життя та розвитку як кожної людини, так і країни. Особливо важливою культура є в час кризи, зокрема, в час війни і жорстоких випробувань. Цей тиждень читання присвячений Поезії, як камертонові наших почуттів. За фокусну тему ми обрали Дім, дорогий кожному з нас зокрема і всім разом. Гасло тижня читання поезії – «Ріки незмінно течуть додому» – це про міцні зв’язки з батьківщиною, попри відстані. Ми хотіли б, щоб читання поезії розрадило і підтримало українців, які через війну Росії проти України втратили свої домівки, змушені були переїхати в інший регіон країни чи за кордон. Україна – це наш спільний дім, тепло якого дає сили і жити, і боротися за перемогу», – говорить директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Детальніше про перебіг тижня читання поезії ми будемо інформувати на сайті Інституту: https://ubi.org.ua
Щодо інформаційної підтримки акції та потенційних партнерств просимо звертатися на електронну пошту: olha.shevchuk-kliuzheva@ubi.org.ua – Ольга Шевчук-Клюжева, начальниця відділу зв'язків з громадськістю Українського інституту книги.
середа, 14 лютого 2024 р.
14 лютого щороку увесь світ святкує не лише День усіх закоханих, а й Міжнародний день книгодарування (Book Giving Day) - день усвідомлення важливості книг у нашому житті. Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) - це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.
Учні 1-А, 3-А класів та родина Долечиків долучилися до святкування, подарувавши шкільній бібліотеці КЗ "ВЛ № 2" велику кількість цікавих та пізнавальних книг.
Ми щиро дякуємо нашим дарувальникам та запрошуємо читачів ознайомитись з новинками.
четвер, 11 січня 2024 р.
8 січня на фронті загинув український поет та військовослужбовець Максим Кривцов. Максиму було 33 роки.
Поет Максим Кривцов родом з Рівного. Він був учасником Революції Гідності, на війну пішов добровольцем у 2014 році. Після цього працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, повернувся на фронт.
Увесь час писав та публікував поезію. Його вірші можна побачити в збірках "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну", "Поміж сирен". У грудні 2023 року у видавництві "Наш Формат" вийшла його дебютна авторська збірка "Вірші з бійниці" — до неї увійшли вірші Максима, написані на фронті. "Вірші з бійниці" були визнані однією з найкращих українських книжок за версією ПЕН.
На фронті Максим Кривцов був разом зі своїм рудим котом, якого часто можна було побачити на світлинах військового. Кіт загинув разом із Максимом.
Світла пам'ять герою.
МИ З УКРАЇНИ!
8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали "поетом без каменю за душею". Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.
"Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці, де мама подарувала мені життя"
Так писав про себе Василь Симоненко, якому судилося прожити всього 28 років, видати за життя єдину поетичну збірку і — бути безкінечно цитованим уже поколінням своїх умовних правнуків. Його біографія викресана кількома реченнями. Народився у крихітних Біївцях на Полтавщині, ріс із мамою і дідом, писарем у сільраді. Школу закінчував у сусідніх Тарандинцях — куди ходив пішки полями щодня 9 км. Учився в Київському університеті. Після випуску молодого журналіста розподілили до Черкас. Спочатку працював у "Черкаській правді", потім у "Молоді Черкащини". Призначили заввідділом пропаганди й агітації — для керівництва це було як вбити два зайці одним пострілом: газетяр-поет міг не лише писати статті, а ще й складати агітаційні вірші до радянських свят. Симоненко був одним із яскравих ідеалістів–шістдесятників, вірив у "відлигу" Хрущова, став чи мусив стати членом КПРС, але така робота не надихала його. Відчував, що губить за тим щось більше і справжніше.
Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети". У черкаській редакції, ще на переддипломній практиці, познайомився із юною майбутньою дружиною, яка працювала кур’єркою. За легендою, причарував її самотужки виготовленим вином із троянд, вмів його робити як ніхто. Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів. Зате скоро народився Олесь — синові Симоненко присвятив одну з найвідоміших своїх поезій "Лебеді материнства".
За тим всім підкрався 1962 рік — переламний для Симоненка в усіх сенсах. У 1962 році вийшла його перша й остання прижиттєва збірка "Тиша і грім". Тоді ж був запрошений до Львова на "День поезії" — по гарячих слідах з’явилася присвята місту "Український лев", що згодом була покладена на музику Віктором Морозовим і стала відомою піснею, як і пів сотні інших поезій Симоненка. Нотував у щоденнику: "Вірнішого і серйознішого побратима, ніж папір, я не знаю. Земля вже двадцять восьмий раз несе мене навколо Сонця. Мало встиг я зробити за цей час гарного і доброго. Зате навчився я пити горілку, смердіти тютюном, навчився мовчати і бути обережним, коли слід кричати. І найстрашніше – навчився бути нещирим. Брехня – мабуть, моя професія". Тоді ж: "Друковані органи стали ще бездарнішими й зухвалішими. "Літературна Україна" каструє мою статтю, "Україна" знущається над віршами. Кожен лакей робить, що йому заманеться... До цього ще можна додати, що в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані в "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра" й "Вітчизни"…" Режим вже йшов за поетом назирці.
У 1962 році Симоненко став членом комісії з перевірки чуток про масові катівні НКВС, разом із художницею Аллою Горською і режисером Лесем Танюком брав участь в опитуванні людей у селах біля Києва, виявив у Биківні поховання жертв НКВС і намагався оприлюднити цю інформацію. Лесь Танюк згадував, що Симоненко довго був під враженням від побаченого у Биківнянському лісі — де дітлахи грали у футбол: заганяли череп з простріленою потилицею за лінію воріт, позначену іншими черепами. Симоненко подав до міськради Києва Меморандум з вимогою зробити місця поховання Меморіалами національного значення. На звернення відповіді не дочекався, натомість за поетом стали стежити. Влітку того ж року — досі невідомо, випадково чи ні — був затриманий міліцією за словесну сутичку з продавчинею цигарок і жорстоко побитий у відділку.
Били по спині аж так, що "щось обривалося всередині", казав друзям. Саме цей епізод, ймовірно, запустив онкологічне захворювання нирок, від якого Симоненко помер через півтора року. Радянський режим визнав його буржуазним націоналістом, на друк поезій в Україні на 15 років було накладено заборону. 1965 року поета намагалися висунути посмертно на Шевченківську премію — марно. Натомість став одним із перших, кому було присуджено її в роки Незалежності. Симоненко й сьогодні не пасе задніх, він із нами: його глибоко гуманістичну поезію цитують у соцмережах, на муралах, співають і переспівують:
https://www.youtube.com/watch?v=RbmzPYkFK1Q
https://www.youtube.com/watch?v=HqeNjgxf-LU
https://www.youtube.com/watch?v=naez-FcsaMs
понеділок, 17 квітня 2023 р.
|
|
|
Минають часи, спливають десятиліття й віки, а українські традиції й обряди, такі як на Великдень, переходять від покоління до покоління. Їх бережуть, тому що наш народ шанує свою віру, поважає обряди пращурів і любить свою землю. Головними символами Великодня прийнято вважати фарбовані яйця та здобні паски.
До цього найважливішого світлого свята в Україні шкільна бібліотека презентує цікаву колоритну виставку-свято «З ВЕЛИКОДНЕМ!». Тут ви можете дізнатися про походження, зміст і важливість свята, про пасхальні традиції, про секрети приготування паски та розпису писанок. Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні України писанку створюють в своїх особливих кольорах та наносять традиційні для певної місцевості символи.
Гарних вам свят і смачної паски!
пʼятниця, 17 березня 2023 р.
Вибір закладами освіти підручників для 5 та 6 класів

субота, 25 лютого 2023 р.
2
середа, 18 січня 2023 р.
пʼятниця, 9 грудня 2022 р.
Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину.
Під час підготовки до уроку рекомендується скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
- Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
- Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді
- Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті
- Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
- Захист дітей онлайн;
- Сексуальний шантаж;
- Секстинг;
- Секс-чатинг;
- Грумінг;
- Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.
Також МОН спільно з Громадською спілкою «А21 Україна» з нагоди Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» пропонує до перегляду вебінар для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми, який допоможе провести навчальні заняття (уроки) з дітьми щодо протидії торгівлі людьми та ознайомитися з інформаційними матеріалами до таких занять (уроків).
вівторок, 29 листопада 2022 р.
Міжнародний день захисту інформації
5 книжок, які допоможуть впоратись із тривожністю
Як піклуватись про себе, відновлюватись емоційно та морально, як не застрягати у власних переживаннях та рухатись далі – відповіді на всі ці питання можна знайти у гарних книжках. В добірці – п'ять популярних видань, що допоможуть впоратись з тривожністю.

Едіт Еґер — відома й успішна психотерапевтка, спікерка на найбільших конференціях Америки, а також та, що вижила в Аушвіці. Її нова книжка "Дар" чудова насамперед тим, що це не теоретизоване абстрактне розмірковування про те, як поліпшити своє життя вже сьогодні. Ні, навпаки – це 12 конкретних порад, як позбутись відчуття жертви, зцілитись від дитячих травм, переживати втрати та горе, як виходити з конфліктних ситуацій чи не потрапляти у них, як прийняти та полюбити себе. Кожен розділ містить історії з власного життя (а Едіт Егер є що розповісти) та з життя пацієнтів Егер. Велике інтерв'ю з Едіт Егер, в якому вона дає поради, як переживати травму війни

Фізичне відчуття затишку допомагає зменшити тривожність, упевнені психологи. Про те, як піклуватись про себе та відновлюватись емоційно, морально та фізично під час такого непростого сезону, як зима – чудова книжка Кетрін Мей "Зимівля". Нам треба перестати сприймати ці періоди свого життя як щось безглузде, нервовий зрив, недостатню силу волі. Не намагатися ігнорувати чи відкидати їх. Вони реальні і чогось у нас просять. Нам слід навчитися запрошувати зиму. Нехай ми зимуємо не з власного вибору, але можемо вибирати, як це робити, каже авторка. Кетрін Мей написала цю книгу у непростий період життя: її чоловік захворів, син перестав відвідувати школу, а проблеми зі здоров’ям змусили покинути роботу.

Продовження популярної книжки "Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці", що написана на основі подкасту про психологію "Простими словами". Дійсно, автори книжки – психолог Ілля Полудьонний та письменник, видавець The VillageУкраїна Марк Лівін – простими словами, влучно, яскраво та просто – говорять про складні речі. Чому люди так по-різному реагують на ту чи іншу подію? Чому хтось сміється, хтось плаче, хтось бере дистанцію, а комусь навпаки потрібна близькість? Чому декому вдається перетворювати злість та образу на любов, а хтось застрягає в переживаннях і не здатен рухатися далі?
Книга про способи адаптації до різних життєвих ситуацій та стресу. Про те, як дбати про ментальне здоров’я в умовах криз. В умовах війни та затяжної кризи, в якій перебуває кожен із нас, ця книжка – неймовірно цінне читання.

"Основна ідея моєї праці – каже психотерапевт Володимр Станчишин – допомогти зрозуміти людині свій тривожний стан і тоді або спробувати його змінити, або навчитись з ним жити". Станчишин – один із тих українських психотерапевтів, який докладає багато зусиль для популяризації терапії серед широких верств населення, адже впевнений, що вона має бути частиною життя кожного з нас. Його книжка "Стіни в моїй голові" присвячена тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо.

Важлива книжка, яка допоможе розібратися у поняттях: що таке тривожність, чим вона відрізняється від почуття страху, що таке емоцінйе вигорання і чим, натомість, є депресія. Автор Алекс Корб – нейронауковець, професор кафедри психіатрії Каліфорнійського уніеврситету, тому психологічні процеси розглядає з точки зору фізіології. Він пише про те, що депресія – це не просто поганий настрій. Вона пов'язана з фізіологією та взаємодією елементів нервової системи. Чи можна позбутися тривога та депресії, змінивши спосіб життя – дізнаєтесь з книжки.
В Україні стартує кампанія «16 днів проти насильства»
Щороку з 25 листопада до 10 грудня відбувається Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Основне завдання цієї кампанії привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем: запобігання і протидія домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ, громадських організацій заради захисту прав людини.
Офіційно, цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року – як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.
У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.
Період акції охоплює наступні важливі дати:
- 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
- 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
- 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
- 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
- 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
- 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
- 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
«16 днів проти насильства» – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.