У нашому закладі відбулася цікава та натхненна зустріч із дитячою письменницею Тетяною Пакалюк. Під час заходу учні мали змогу ближче познайомитися з її творчістю, дізнатися про шлях до написання книг і поспілкуватися з авторкою. Особливу увагу було приділено новій книзі "Я Фенікс", яка викликала жвавий інтерес у дітей.
Зустріч пройшла у теплій та дружній атмосфері й залишила яскраві враження у всіх присутніх.
Український інститут книги вже втретє організовує Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання поезії». Цьогоріч він відбудеться з 16 по 22 березня 2026 року. Тема — «Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.
«Золотий гомін» Павла Тичини 1917 року — про духовне відродження українського народу, його,таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. «Золотий гомін» знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає.
Об’єднаймося навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, відкрити нові імена та тексти, а головне — почитати поезію та розділити між собою трохи світла.
Під час Тижня читання поезії ми презентуємо Каталог поезії 2025-2026 років, що стане цінним джерелом інформації для книгорозповсюджувачів, вчителів літератури, бібліотекарів та всіх тих, хто цікавиться літературним процесом.
Пртягом Тижня запрошуємо вас активно долучатися до онлайн-активностей, що вже стали традиційними, а саме:
«Бінго української поезії»: ми сформували 7 поетичних категорій. Пропонуємо усім охочим долучитися до цієї активності та розповісти про улюблені та важливі поетичні рядки, обравши одну з категорій чи всі;
Онлайн-фестиваль читання поезії «Золотий гомін», у межах якого українські поети та поетки у запланований час читатимуть свої твори в прямому ефірі на своїх сторінках у соцмережах. https://bit.ly/4aoBGkx
Також буде створена традиційна інтерактивна мапа офлайн подій, на якій ви вже можете реєструвати свої заходи https://forms.gle/BWbyt5sVbKrEXnLd8
У дописах ми пропонуємо використовувати візуальні матеріали, створені для Тижня читання поезії. У дизайні використано роботи Алли Горської «Козак Мамай» 1963 р. та «Ескіз до розпису» 1967 р. Вдячні за дозвіл на використання Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького.
Поетика - – поетична бібліотека українською мовою. Створена восени 1998 року, коли, за словами її засновника Романа Косаренка, у світовій павутині майже неможливо було знайти й десяток українських поезій.
Портал Національної бібліотеки України імені Вернадського –найбільша в Україні база даних наукової літератури. Серед послуг, що пропонуються онлайн-пошук документів та інформаційних ресурсів, доступ до електронних повнотекстових інформаційних ресурсів, розміщених у вільному Інтернет-доступі, отримання довідково-консультаційної інформації.
Читанка - Дістань книжку з антресолей. Діти хочуть читати
Бібліотека української літератури УкрЛіб -Сучасна бібліотека з творами українських та світових письменників, матеріалами для школярів і текстами з літературознавства: підбірками крилатих виразів, словником термінів, літературною енциклопедією і статтями. Тексти можна читати з сайту або завантажити у шести форматах: docx, epub, rtf, mobi, html, pdf.
Повідомляємо, що відповідно до Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти науки України від 21 вересня 2021 року № 1001 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2021 року за № 1483/37105 (далі – Порядок), на виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2026 року № 302 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2025 № 1296»; від 18 лютого 2026 року № 300 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.09.2025 № 1300»; від 18 лютого 2026 року № 301 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2025 № 1295», з метою організації прозорого вибору закладами освіти підручників для 4, 9 класів та з окремих навчальних предметів для 6, 7, 8 класів, які беруть участь у конкурсі, проводиться відповідна робота. Заклади загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) здійснюють вибір підручників та передають результати вибору в електронній формі до органів управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, якими вони підпорядковані з 10 по 16 березня 2026 року.
Пісня тисячі голосів:Національний тиждень читання 2025
З 17 по 23 березня Український інститут книги проводитиме Національний Тиждень читання поезії.
Цьогорічна тема Тижня читання — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати чужий досвід і знайти відгук на свій. У складні часи вона стає мостом між тими, чиї шляхи, здавалося б, розійшлися. Ми маємо дуже різні голоси: голоси цивільних, що проживають війну у своїх містах і селах, військових, які боронять нашу землю, вимушених переселенців та емігрантів різних хвиль, дітей, волонтерів, людей з різних куточків країни та світу. Але всі вони разом творять спільний голос – голос сучасної української поезії.
Тиждень читання поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.
Хештег Тижня читання - #тижденьпоезії2025
Свої події для Інтерактивної мапи подій тижня читання можна зареєструвати в гуглформі.
Команда Українського інституту книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р., що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня). Тиждень поезії в Україні відбудеться вперше, це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.
Тема тижня поезії 2024 – ДІМ.
Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині ми використали фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка. Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.
«Український інститут книги постійно наголошує на важливості культури й літератури для життя та розвитку як кожної людини, так і країни. Особливо важливою культура є в час кризи, зокрема, в час війни і жорстоких випробувань. Цей тиждень читання присвячений Поезії, як камертонові наших почуттів. За фокусну тему ми обрали Дім, дорогий кожному з нас зокрема і всім разом. Гасло тижня читання поезії – «Ріки незмінно течуть додому» – це про міцні зв’язки з батьківщиною, попри відстані. Ми хотіли б, щоб читання поезії розрадило і підтримало українців, які через війну Росії проти України втратили свої домівки, змушені були переїхати в інший регіон країни чи за кордон. Україна – це наш спільний дім, тепло якого дає сили і жити, і боротися за перемогу», – говорить директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Детальніше про перебіг тижня читання поезії ми будемо інформувати на сайті Інституту: https://ubi.org.ua
Щодо інформаційної підтримки акції та потенційних партнерств просимо звертатися на електронну пошту: olha.shevchuk-kliuzheva@ubi.org.ua – Ольга Шевчук-Клюжева, начальниця відділу зв'язків з громадськістю Українського інституту книги.
14 лютого щороку увесь світ святкує не лише День усіх закоханих, а й Міжнародний день книгодарування (Book Giving Day) - день усвідомлення важливості книг у нашому житті. Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) - це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.
Учні 1-А, 3-А класів та родина Долечиків долучилися до святкування, подарувавши шкільній бібліотеці КЗ "ВЛ № 2" велику кількість цікавих та пізнавальних книг.
Ми щиро дякуємо нашим дарувальникам та запрошуємо читачів ознайомитись з новинками.
четвер, 11 січня 2024 р.
8 січня на фронті загинув український поет та військовослужбовець Максим Кривцов. Максиму було 33 роки.
Поет Максим Кривцов родом з Рівного. Він був учасником Революції Гідності, на війну пішов добровольцем у 2014 році. Після цього працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, повернувся на фронт.
Увесь час писав та публікував поезію. Його вірші можна побачити в збірках "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну", "Поміж сирен". У грудні 2023 року у видавництві "Наш Формат" вийшла його дебютна авторська збірка "Вірші з бійниці" — до неї увійшли вірші Максима, написані на фронті. "Вірші з бійниці" були визнані однією з найкращих українських книжок за версією ПЕН.
На фронті Максим Кривцов був разом зі своїм рудим котом, якого часто можна було побачити на світлинах військового. Кіт загинув разом із Максимом.
Світла пам'ять герою.
МИ З УКРАЇНИ!
8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали "поетом без каменю за душею". Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.
"Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці, де мама подарувала мені життя"
Так писав про себе Василь Симоненко, якому судилося прожити всього 28 років, видати за життя єдину поетичну збірку і — бути безкінечно цитованим уже поколінням своїх умовних правнуків. Його біографія викресана кількома реченнями. Народився у крихітних Біївцях на Полтавщині, ріс із мамою і дідом, писарем у сільраді. Школу закінчував у сусідніх Тарандинцях — куди ходив пішки полями щодня 9 км. Учився в Київському університеті. Після випуску молодого журналіста розподілили до Черкас. Спочатку працював у "Черкаській правді", потім у "Молоді Черкащини". Призначили заввідділом пропаганди й агітації — для керівництва це було як вбити два зайці одним пострілом: газетяр-поет міг не лише писати статті, а ще й складати агітаційні вірші до радянських свят. Симоненко був одним із яскравих ідеалістів–шістдесятників, вірив у "відлигу" Хрущова, став чи мусив стати членом КПРС, але така робота не надихала його. Відчував, що губить за тим щось більше і справжніше.
Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети". У черкаській редакції, ще на переддипломній практиці, познайомився із юною майбутньою дружиною, яка працювала кур’єркою. За легендою, причарував її самотужки виготовленим вином із троянд, вмів його робити як ніхто. Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів. Зате скоро народився Олесь — синові Симоненко присвятив одну з найвідоміших своїх поезій "Лебеді материнства".
За тим всім підкрався 1962 рік — переламний для Симоненка в усіх сенсах. У 1962 році вийшла його перша й остання прижиттєва збірка "Тиша і грім". Тоді ж був запрошений до Львова на "День поезії" — по гарячих слідах з’явилася присвята місту "Український лев", що згодом була покладена на музику Віктором Морозовим і стала відомою піснею, як і пів сотні інших поезій Симоненка. Нотував у щоденнику: "Вірнішого і серйознішого побратима, ніж папір, я не знаю. Земля вже двадцять восьмий раз несе мене навколо Сонця. Мало встиг я зробити за цей час гарного і доброго. Зате навчився я пити горілку, смердіти тютюном, навчився мовчати і бути обережним, коли слід кричати. І найстрашніше – навчився бути нещирим. Брехня – мабуть, моя професія". Тоді ж: "Друковані органи стали ще бездарнішими й зухвалішими. "Літературна Україна" каструє мою статтю, "Україна" знущається над віршами. Кожен лакей робить, що йому заманеться... До цього ще можна додати, що в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані в "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра" й "Вітчизни"…" Режим вже йшов за поетом назирці.
У 1962 році Симоненко став членом комісії з перевірки чуток про масові катівні НКВС, разом із художницею Аллою Горською і режисером Лесем Танюком брав участь в опитуванні людей у селах біля Києва, виявив у Биківні поховання жертв НКВС і намагався оприлюднити цю інформацію. Лесь Танюк згадував, що Симоненко довго був під враженням від побаченого у Биківнянському лісі — де дітлахи грали у футбол: заганяли череп з простріленою потилицею за лінію воріт, позначену іншими черепами. Симоненко подав до міськради Києва Меморандум з вимогою зробити місця поховання Меморіалами національного значення. На звернення відповіді не дочекався, натомість за поетом стали стежити. Влітку того ж року — досі невідомо, випадково чи ні — був затриманий міліцією за словесну сутичку з продавчинею цигарок і жорстоко побитий у відділку.
Били по спині аж так, що "щось обривалося всередині", казав друзям. Саме цей епізод, ймовірно, запустив онкологічне захворювання нирок, від якого Симоненко помер через півтора року. Радянський режим визнав його буржуазним націоналістом, на друк поезій в Україні на 15 років було накладено заборону. 1965 року поета намагалися висунути посмертно на Шевченківську премію — марно. Натомість став одним із перших, кому було присуджено її в роки Незалежності. Симоненко й сьогодні не пасе задніх, він із нами: його глибоко гуманістичну поезію цитують у соцмережах, на муралах, співають і переспівують:
Ділимося з вами новиною — національна премія Global Teacher Prize Ukraine, яка з 2017 року відзначає вчителів-змінотворців, презентує збірку про неймовірних і незламних українських освітян, які проживають різні досвіди війни та чинять спротив російським окупантам.
«Жити, щоб навчати»— це 80 вчительських історій про війну, що стали символічним підсумком року незламності та змін. У збірці закарбовані щоденні подвиги освітян з усієї країни: Харківщини та Київщини, Львівщини та Херсонщини, Чернігівщини, Донеччини та інших регіонів.
Організатор премії, громадська спілка «Освіторія», збирала ці історії протягом року з початку повномасштабного вторгнення, щоб задокументувати освітні втрати та зафіксувати важливі кроки, зроблені вчителями задля збереження освіти.
Герої збірки — це українські освітяни, які продовжували та продовжують викладати в екстремальних умовах, часто ризикуючи найдорожчим, що у них є — своїм життям. Завдяки цим людям освітній процес в Україні продовжується, попри всі виклики війни.
Збірку створено в межах проєкту «Global Teacher Prize Ukraine» ГС «Освіторія» та за підтримки проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст збірки є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Віримо у перемогу! Працюємо для освіти!
Ваша Освіторія
Минають часи, спливають десятиліття й віки, а українські традиції й обряди, такі як на Великдень, переходять від покоління до покоління. Їх бережуть, тому що наш народ шанує свою віру, поважає обряди пращурів і любить свою землю. Головними символами Великодня прийнято вважати фарбовані яйця та здобні паски.
До цього найважливішого світлого свята в Україні шкільна бібліотека презентує цікаву колоритну виставку-свято «З ВЕЛИКОДНЕМ!». Тут ви можете дізнатися про походження, зміст і важливість свята, про пасхальні традиції, про секрети приготування паски та розпису писанок. Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні України писанку створюють в своїх особливих кольорах та наносять традиційні для певної місцевості символи.
Гарних вам свят і смачної паски!
пʼятниця, 17 березня 2023 р.
Вибір закладами освіти підручників для 5 та 6 класів
З метою забезпечення здобувачів загальної середньої освіти і педагогічних працівників новим поколінням підручників для Нової української школи з навчальних предметів та інтегрованих курсів здійснюється конкурсний відбір підручників (крім електронних) для 5 та 6 класів здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2022-2023 роках.
15-24 березня 2023 року відбудуться онлайн-презентації авторських концепцій підручників.
Представники авторських колективів розкажуть про особливості реалізації модельної навчальної програми за створеним підручником, охарактеризують специфіку й унікальність цього навчального видання.
З 15 березня 2023 року електронні версії оригінал-макетів підручників, яким надано відповідний гриф МОН, будуть розміщені в Електронній бібліотеці ДНУ ІМЗО у вільному доступі за покликанням: https://lib.imzo.gov.ua/
Педагогічні працівники ЗЗСО зможуть ознайомитися з електронними версіями оригінал-макетів підручників з 15 березня до 03 квітня 2023 року.
Задля покращення змістового наповнення підручників пропонується надати пропозиції та зауваження в Електронній бібліотеці ІМЗО на відповідних сторінках, де розміщені електронні версії підручників.
Безпосередній вибір підручників за електронними версіями їхніх оригінал-макетів здійснюють учителі, які викладають навчальний предмет/інтегрований курс, з якого оголошено Конкурс.
Серед видатних жінок світу Леся Українка (Лариса Косач) займає одне з почесних місць. Письменниця, громадська і культурна діячка, перекладачка, фольклористка. Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорив увесь світ.
Творча спадщина Лесі Українки включає більше 270 віршів, не враховуючи поем і віршованих драматичних творів, півтора десятка оповідань, стільки ж статей, величезну кількість перекладів, безліч зібраних унікальних народних пісень, казок, переказів та легенд українського народу.
Вона народилася слабкою і тендітною дівчинкою; практично постійно хворіла, але за своє коротке життя стала символом України. Символом сили, непокори, самобутності та незалежності, опинившись в одному ряду з Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, та Іваном Франком.
За посиланням на вас чекає документальний фільм про життя і творчість видатної письменниці
Події 22 січня – проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в 1919 році та підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради в 1918 році залишили глибокий слід в історичній пам'яті нашого народу.
Ці події дали українському народу реалізувати своє споконвічне прагнення до свободи і єдності, до етнічної консолідації і територіального об’єднання українських земель у національній Українській державі.
Об`єднавча ідея соборності як ніколи актуальна для нашого сьогодення. В єдності – наша сила. Тільки соборний народ є нацією, здатною протистояти будь-яким ворогам. Лише спільними діями ми можемо зробити наш край економічно й духовно багатим, а незалежну Україну – могутньою європейською державою. Тож нехай День Соборності стане невичерпним джерелом надії на наше краще майбуття.
До Дня Соборності шкільна бібліотека Комунального закладу "Вінницький ліцей № 2" підготувала виставку і запрошує до перегляду
пʼятниця, 9 грудня 2022 р.
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину.
Під час підготовки до уроку рекомендується скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.
Також МОН спільно з Громадською спілкою «А21 Україна» з нагоди Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» пропонує до перегляду вебінар для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми, який допоможе провести навчальні заняття (уроки) з дітьми щодо протидії торгівлі людьми та ознайомитися з інформаційними матеріалами до таких занять (уроків).
